І прийде та зима,
Що вкриє землю снігом,
Прозоре чисте небо
Поглине заметіль.
І у душі загинуть
Грайливі чисті мрії.
І серце доторкнеться
До давньої мети.
Прийде зима рясна,
З заметами та снігом,
З чарівним кригодовидом,
З луною навмання.
Нестерпною нудьгою
Обкутає стогидне,
Безмерне та нестерпне,
Безсоромне життя.
Мысли советского девятиклассника после первомайской демонстрации, просмотра праздничного телеканала Центрального телевидения и унылой окружающей среды ближе к первомайскому скучному вечеру...
Текст воспроизведен по памяти отрывками, полный текст не сохранился.